Кабмін у рамках проекту “єРобота” затвердив грантову програму підтримки розвитку IT-сектору та стартапів у сфері високих технологій. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Від 750 тис. грн до 3,5 млн грн буде виділено на підтримку стартапів, розподілом яких займатиметься Український фонд стартапів.
При цьому головними критеріями фінансування будуть створення п’яти робочих місць, а також акцент на розробці нових технологій та рішень.
Також Кабмін запустив програму “Старт в IT”, яка передбачає надання стипендій у розмірі до 30 тис. грн на навчання та здобуття навичок молодшого розробника, дата-аналітика чи графічного дизайнера.
“Ця програма не для студентів і не для IT-фахівців. Ця програма для людей, які мають попередній досвід роботи, але зараз, наприклад, цю роботу втратили або перебувають у простої і хочуть опанувати нові навички для нової кар’єри”, – зазначив прем’єр.
Кошти, виділені в рамках цієї програми, можна буде витратити лише на оплату школи або курсів, які визначить Міністерство цифрової трансформації.
Падіння ціни біткоїну нижче $20 000 викликало нову хвилю делевериджу та ліквідацій, яка торкнулася майнерів та довгострокових інвесторів. Таких висновків дійшли аналітики Glassnode.
This weekend, #Bitcoin plunged below the 2017 $20k ATH, as numerous entities in the market were deleveraged or liquidated.
In our latest Week Onchain report, we analyse the financial stress within by the market, including miners and Long-Term Holders.https://t.co/jMoMosDYuk
— glassnode (@glassnode) June 20, 2022
Капітуляція стала другою за рахунком після краху екосистеми Terra. Добовий обсяг реалізованих збитків підскочив до рекордних $2,4 мільярда.
Продовження ведмежого ринку призвело до скорочення прибутковості монет, що утримуються. У цьому статусі залишилося 49% від випущених біткоїнів, серед ходлерів майже дві третини. У минулому завершення криптозими відбувалося після того, як цей показник опускався до 40-45% у першому випадку та до 49-56% – у другому.
Виходячи з метрики UTXO, “збитковими” виявилися 26,7% монет. Насамперед дно досягалося, коли це значення зростало до 50-81%.
Наразі ситуація виглядає гіршою, ніж у період «Великої міграції» у травні-липні 2021 року. Більш драматичним становище майнерів було у 2014-2015 та у 2018-2019 роках, коли Puell Multiple опускався до 0,31.
Стрес також зазнали довгострокові інвестори. Минулого тижня кількість монет, що належать ходлерам (термін більше року), зменшувалася темпом від 20 000 BTC до 36 000 BTC за добу.
Міністр фінансів України Сергій Марченко вважає, що потрібно скасувати пільги для бізнесу, запроваджені з початком повномасштабного вторгнення росії.
Про це він сказав на засіданні парламентського комітету з питань фінансів, митної та податкової політики.
“Наші внутрішні ресурси щодо оптимізації видатків практично вичерпані. Єдиний спосіб – відновлення економіки, відновлення сплати податків. Податки мають сплачувати всі. Не йдеться про збільшення ставок податків чи про жорсткі умови їхньої сплати, ідеться про те, що бізнес має розділити справедливу вартість війни разом із державою”, – сказав міністр, закликавши утриматися від “таких рішень” і повернути податковий режим, який діяв до 23 лютого.
Сьогодні комітет розглядає законопроєкт №7418 щодо перегляду деяких податкових пільг стосовно оподаткування, внесений до Ради 30 травня. Ініціатор проєкту – Кабмін.
Законопроєкт пропонує позначити пільги в оподаткуванні, введені у березні цього року законом № 2142-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану”.
Комітет підтримав ухвалення законопроєкту за основу та в цілому, голосування у залі відбудеться наступного тижня, проінформував нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк.
Американський Forbes опитав 65 «найбагатших людей світу» та з’ясував, що майже 30% з них інвестують у криптоактиви.
Видання вказало, що цей показник вищий, ніж у інвесторів, які не володіють мільярдним статком.
Близько 18% опитаних повідомили, що містять щонайменше 1% свого стану у криптовалютах. Більшість із них інвестують у індустрію як досвід.
80% мільярдерів, що вклалися в криптовалюти, заявили, що інвестували менше однієї десятої свого статку. 3,2% респондентів вклали більше половини стану у цифрові активи.
Ще 10% заявили, що не інвестували в криптовалюти безпосередньо, а підтримали орієнтовані індустрію компанії.
Один із учасників опитування СЕО біржі FTX Сем Бенкман-Фрід повідомив, що від 76% до 100% його капіталу у розмірі $20,6 млрд перебуває у криптоактивах.
Мільярдери дедалі частіше приходять в індустрію. Наприклад, Марк Кьюбан, який раніше критикував біткоїн, тепер активно інвестує в криптовалюти.
«Це нічим не відрізняється від інвестування в акції, облігації та інші активи. Мої технологічні акції показали гірші результати, ніж моя криптовалюта», – сказав він.
Мільярдер Джон Собрато, який займається нерухомістю, повідомив, що інвестує не безпосередньо в цифрові валюти, а в орієнтований на них фонд компанії Andreessen Horowitz. За його словами, так він залучається до індустрії, уникаючи «перегріву мозку від участі у класі активів, який не розумієш».
37% учасників опитування з-поміж людей розвинених і країн виступали за затвердження цифрових активів як платіжні кошти. Такі результати одержали дослідники The Economist.
43% респондентів висловилися з цього питання нейтрально, 18% проти.
У дослідженні брало участь 3000 чоловік із США, Великобританії, Франції, Південної Кореї, Австралії, Сінгапуру, Бразилії, Туреччини, В’єтнаму, Південної Африки та Філіппін.
За випуск CBDC виступило 37% опитаних, проти – 19%.
Найбільший ентузіазм у респондентів викликав питання NFT. 60% повідомили про інтерес до операцій із подібними токенами і лише 7% – про його відсутність. Щодо DeFi аналітики отримали 34% позитивних та 17% негативних відповідей.
13% респондентів зізналися, що використовують криптовалюти для платежів, 18% — висловили впевненість, що в їхній країні готівка фактично повністю вийшла з обігу. The Economist побачили у цьому вплив пандемії COVID-19.
Нагадаємо, у США 68% інвесторів у криптовалюті здійснили першу угоду в 2021 році, згідно з аналітиками Huobi.
Раніше CEO Binance Чанпен Чжао передбачив вибухове зростання запровадження криптовалют у 2022 році.
Про це на пресбрифінгу заявив голова НБУ Кирило Шевченко.
«Суттєве підвищення облікової ставки разом з іншими заходами дасть змогу зберегти гривневі доходи та заощадження громадян, збільшити привабливість гривневих активів та знизити тиск на валютному ринку», — сказав Шевченко.
Він додав, що це також посилить спроможність НБУ забезпечувати стабільність курсу і стримувати інфляцію в умовах війни.
Голова НБУ пояснив, що на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Нацбанк зафіксував облікову ставку, оскільки її зміна не мала б достатнього впливу «в умовах значного психологічного шоку, зумовленого війною». Зараз ситуація вимагає зміни підходів.
Підвищення ставки НБУ має на меті підвищити рівень ставок в економіці й стимулювати більше заощаджувати. У результаті інфляція мала б знизитися, а «сірий» курс долара укріпитися.
Що таке облікова ставка?
Це один з основних індикаторів економіки. Це відсоток, під який НБУ надає кошти банкам і, відповідно, нижче якого комерційним банкам невигідно давати кредити клієнтам. Облікова ставка є чи не найголовнішим інструментом НБУ для впливу на інфляцію (зростання цін).
Завдяки зниженню ставки регулятор робить кредити доступнішими (бо відсоток за ними стає меншим), внаслідок чого банки починають видавати більше грошей, їх в економіці стає більше. А коли грошей більше — інфляція пришвидшується: грошей стає менше на депозитах, більше «на руках» і, відповідно, люди більше витрачають.
А вища інфляція фактично призводить до знецінення гривні, бо за одну й ту саму суму зі зростанням цін можна купити менше товарів.
І все це працює навпаки — коли ставка підвищується, кредити та депозити стають дорожчими, вони стимулюють населення більше заощаджувати. Врешті-решт грошей в економіці стає менше, й інфляція уповільнюється.
Ціна першої криптовалюти вперше в історії знизилася за підсумками дев’яти тижнів поспіль. До цього рекордна серія не перевищувала сім тижнів.
Згідно зі спостереженнями BitMEX Research, хвиля із шести послідовних тижневих червоних свічок спостерігалася тричі.
З 21 березня по 29 травня біткоїн подешевшав на 37,2% – з $46 864 до $29 449 (дані Bitstamp). На момент написання актив торгується за ціною $30585.
Основним драйвером негативної динаміки стали очікування посилення політики ФРС. Протягом травня додатковий тиск утворив колапс екосистеми Terra. Події сприяли посиленню темпів зниження криптовалютного ринку в порівнянні з індексом Nasdaq. До кінця квітня кореляція із фондовим індикатором досягла рекордних значень.
Аналітики JPMorgan назвали справедливу ціну біткоїну в $38 000.
Інвестиційний директор Guggenheim Partners Скотт Майнерд та критик першої криптовалюти Пітер Шіфф допустили зниження котирувань цифрового золота до $8000.
Засновник Microsoft Білл Гейтс під час AMA-сесії на Reddit заявив, що не має криптовалюти.
«Мені подобається інвестувати у те, що має цінність. Цінність компаній є основою того, як вони роблять відмінні продукти», — пояснив Гейтс.
На його думку, цифрові активи не входять до цієї категорії.
«Цінність криптовалют залежить від рішення людини, що хтось інший готовий заплатити за це» – зазначив мільярдер.
Гейтс додав, що такі активи не приносять користі суспільству.
У лютому 2021 року засновник Microsoft закликав потенційних інвесторів не брати приклад із компанії Tesla, яка вклала $1,5 млрд у біткоїн. На його думку, власникам меншого капіталу, ніж у Ілона Маска, «треба бути обережнішим».
За даними видання, причин цієї ситуації дві: підвищений попит і нестача пропозиції. З початком повномасштабної війни волонтери та військові скупили бюджетні планшети, смартфони, зарядні пристрої, дрони й іншу електроніку. А ритейлери та дистрибутори втратили товарні запаси через війну.
Деякі мережі також втратили склади – вони були розграбовані чи знищені. До того ж імпортувати нову техніку стало значно складніше: порти, через які в Україну завозили техніку з Китаю, закрито. Авіатранспорт не функціонує. І хоча техніку знов починають завозити, обсяги імпорту невеликі.
На вітчизняному ринку вже є певний дефіцит персональної електроніки – закінчуються деякі моделі смартфонів, планшетів, ноутбуків та павербанків.
Морські поставки переналаштовують на порти в європейських країнах, через західний кордон. З літаками така сама історія. Вони прямують до інших країн і там товар перевантажують на фури, які потім їдуть в Україну. Дорогою товар довго стоїть на кордоні.
Проте імпортувати інтенсивніше продавці техніки не поспішають. І не тільки через складнощі з логістикою. Попит виріс лише на окрему техніку. В цілому ж він кардинально впав.
Проте ситуація створює вікно можливостей для українських виробників техніки. Вони зможуть частково забезпечити ринок побутовою технікою.
Як повідомляв УНІАН, в Україні в останній тиждень квітня виник дефіцит пального на АЗС. З метою вирішити питання дефіциту пального 29 квітня уряд підвищив граничні ціни на бензин та дизпаливо на 40-43%.
Українці на тлі повномасштабної війни довіряють гроші “Монобанку”, державним “ПриватБанку” та “Ощадбанку”. Найбільш помітний відтік вкладів фізосіб – в “Альфа-Банку”. Про це написав фінансовий аналітик, асоційований експерт аналітичного центру CASE Україна Євген Дубогриз на своїй сторінці у Facebook.
Він зазначив, що у березні обсяг вкладень фізосіб у банки збільшився на 64 млрд грн або на 9%.
“Де вкладення населення виросли найбільше в розрізі банків? Логічно, що у двох державних, “ПриватБанку” та “Ощадбанку”. Далі — чотири іноземні банки, два інші державні, в тому числі, “Укрексім”, який дуже неохоче працює з фізособами, і лише один приватний банк із українським капіталом, ПУМБ», — написав Дубогриз.
За його словами, найлогічне пояснення таких даних — приріст коштів був зумовлений переважно зарплатними проектами та бюджетними виплатами.
“Таким чином, кошти збільшилися у тих банках, десь велика мережа, або велика кількість зарплатних проектів, або на обслуговуванні бізнеси, які заздалегідь виплатили працівниками зарплати (так зробили, наскільки знаю, кілька іноземних корпорацій плюс агрохолдинги)”, – зазначив економіст.