Про це на пресбрифінгу заявив голова НБУ Кирило Шевченко.

«Суттєве підвищення облікової ставки разом з іншими заходами дасть змогу зберегти гривневі доходи та заощадження громадян, збільшити привабливість гривневих активів та знизити тиск на валютному ринку», — сказав Шевченко.

Він додав, що це також посилить спроможність НБУ забезпечувати стабільність курсу і стримувати інфляцію в умовах війни.

Голова НБУ пояснив, що на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Нацбанк зафіксував облікову ставку, оскільки її зміна не мала б достатнього впливу «в умовах значного психологічного шоку, зумовленого війною». Зараз ситуація вимагає зміни підходів.

Підвищення ставки НБУ має на меті підвищити рівень ставок в економіці й стимулювати більше заощаджувати. У результаті інфляція мала б знизитися, а «сірий» курс долара укріпитися.

Що таке облікова ставка?

Це один з основних індикаторів економіки. Це відсоток, під який НБУ надає кошти банкам і, відповідно, нижче якого комерційним банкам невигідно давати кредити клієнтам. Облікова ставка є чи не найголовнішим інструментом НБУ для впливу на інфляцію (зростання цін).

Завдяки зниженню ставки регулятор робить кредити доступнішими (бо відсоток за ними стає меншим), внаслідок чого банки починають видавати більше грошей, їх в економіці стає більше. А коли грошей більше — інфляція пришвидшується: грошей стає менше на депозитах, більше «на руках» і, відповідно, люди більше витрачають.

А вища інфляція фактично призводить до знецінення гривні, бо за одну й ту саму суму зі зростанням цін можна купити менше товарів.

І все це працює навпаки — коли ставка підвищується, кредити та депозити стають дорожчими, вони стимулюють населення більше заощаджувати. Врешті-решт грошей в економіці стає менше, й інфляція уповільнюється.